ТУРЕЦЬКИЙ ПРОТЕКТОРАТ ЯК СПОСІБ ЗМІЦНЕННЯ ГЕТЬМАНЩИНИ: НОВІТНІ КОНЦЕПЦІЇ В ПОЛЬСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
Ключові слова:
Гетьманщина, турецький протекторат, польська історіографія, російська історіографіяАнотація
З’ясовано еволюцію підходів сучасних польських та російських дослідників до інтерпретації проблеми турецького протекторату над Гетьманщиною. Встановлено, що польські історики перейшли до оцінки турецького протекторату як альтернативи зверхності Москви та Варшави, що мав урівноважити прагнення обох інтегрувати Гетьманщину. Інтерпретації польських дослідників типологічно перегукуються з концепцією поліпідлеглості Гетьманщини, розробленою в українській історіографії. Натомість магістральним трендом російської історіографії є спроби модифікувати старі великодержавницькі підходи.Посилання
Чухліб Т. Гетьмани і Монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714. – Київ, 2003.
Чухліб Т. Секрети українського полівасалітету. Хмельницький – Дорошенко – Мазепа. – Київ, 2011.
Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою. – Київ, 2001.
Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. – Київ, 1993.
Смолій В. А., Степанков В. С. Петро Дорошенко. Політичний портрет. – Київ, 2011.
Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна середини XVII – XVIII cт. – Київ, 2014.
Липинський В. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-м столітті // Липинський В. Твори. – Філадельфія, 1991. – Т. 3.
Колодзейчик Д. Tertium non datur? Турецька альтернатива в зовнішній політиці Козацької держави // Гадяцька унія 1658 року / Відп. секр. В. Брехуненко. – Київ, 2008. – C. 67-80.
Петкевич К. Украина на перепутье. Казацкое государство // История и современность. – 2005. – № 2. – С. 35-63.
Ostapchuk V. The Human Landscape of the Ottoman Black Sea in the Face of the Cossack Naval Raids // Oriente Moderno. – The Ottomans and the Sea. – 2001. – № XX. – Р. 23-95.
Gierowski J. A. Przeczpospolita w dobie złotej wolności (1648-1763) // Wielka Historia Polski. – Kraków, 2004. – T. 5.
Пріцак О. Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною // Український археографічний щорічник. – Київ, 1993. – Вип. 2. – С. 177-192.
Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька «протекція» // Київська старовина. – 2001. – № 3. – С. 94-103.
Kaczmarczyk J. Rzeczpospolita trojga narodów. Mit czy rzeczywistosc. Ugoda hadziacka – teoria i praktyka. – Krakółw, 2007.
Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki 1672-1699. – Warszаwa, 1994.
Perdenia J. Hetman Piotr Doroszenko a Polska. – Kraków, 2000.
Wagner M., Kroll P. Piotr Doroszenko // Hetmani zaporoscy w słuzbie króla i Rzeczypospolitej / Pod. red. P. Krolla, M. Nagielskiego, M, Wagnera. – Zabrze, 2010. – S. 330-352.
Markiewicz М. Historia Polski 1492-1795. – Warszawa, 2009.
Franz M. Idea państwa kozackiego na zemiach ukrainnych w XVI – XVII wieku. – Toruń, 2005.
Samsonowicz H, Wyczański A, Tazbir, J., Staszewski J., Kizwalter T., Nalęcz T., Paszkowski A., Chwalba A. Polska na przestrzeni wieków. – Warszawa, 2006.
Тazbir J. Zarys historii Polski. – Warszawa, 1979.
Заборовский Л. Переяславская рада и московские соглашения 1654 года: проблемы исследования // Россия–Украина: история взаимоотношений / Отв. ред. А. И. Миллер, В. Ф. Репринцев, Б. Н. Флоря. – Москва, 1997. – С. 39-49.
Санин Г. Богдан Хмельницкий и Иван Мазепа // Труды Института Российской истории РАН. – Вып. 6. – Москва, 2006. – С. 65-90.
Санин Г. Положение Украины в составе России во 2-й половине XVII в. и внешняя политика России. Смоленск и Белоруссия в годы русско-польской войны (1654-1667) // Российская империя от истоков до начала ХІХ века. Очерки социально-политической и экономической истории / Ред. А. Аксенов, Я. Водарский, Н. Никитин, Н. Рогожин. – Москва, 2011. – С. 146-158.
Артамонов В. А. Позиции гетманской власти в России и на Украине в конце XVII – начале XVIII вв. // Россия–Украина: история взаимоотношений / Отв. ред. А. И. Миллер, В. Ф. Репринцев, Б. Н. Флоря. – Москва, 1997. – С. 89-100.
Маслак В. Образ української Національно-визвольної війни в російській інтелектуальній традиції XVIII – 80-х рр. ХХ ст. – Київ; Кременчук, 2007.
Санин Г. Украина в политических отношениях Российского государства и Османской империи (1667-1686) // Україна в Центрально-Східній Європи. Студії з історії ХІ – ХVIII ст. – Київ, 2000. – С. 333-347.
Флоря Б. Внешнеполитическая программа А. Л. Ордин-Нащокина и попытки ее осуществления. – Москва, 2013.
Алмазов А. Политический портрет украинского гетмана Ивана Самойловича в контексте русско-украинских отношений (1672-1687). – Москва, 2012.
Заборовский Л. В. Порта, Крымское ханство и государства Центральной и Восточной Европы в 1648-1654 гг. // Османская империя и страны Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. Часть 1. Главные тенденции политических взаимоотношений / Отв. редактор Г. Литаврин. – Москва, 1998. – С. 190-225.
Таирова-Яковлева Т. Г. Гетманы Украины. Истории о славе, трагедиях и мужестве. – Москва; Санкт-Петербург, 2011.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Чорноморський літопис» обов’язкове.