ІСТОРИК ТА ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ: «РОЗЩЕПЛЕНА ІДЕНТИЧНІСТЬ»
Ключові слова:
історик, професійна історіографія, політика пам’яті, історична політика, владаАнотація
Здійснено спробу артикулювати залежність професійної історіографії та політики пам’яті, окреслити підходи до осмислення ролі історика в цих процесах із урахуванням того, що історик постає водночас свідком (безпосереднім учасником) історичного процесу та дослідником.
Посилання
Миллер А. Россия: власть и история / Алексей Миллер // Pro et Contra. – 2009. – Май-август. – С. 6–23.
Миллер А. Россия: власть и история/ Алексей Миллер // История, историки и власть: Материалы к дискуссии. – Международный круглый стол. Москва, 2 февраля 2010 г. – М. : Б.и., 2010. – С. 86–103.
Миллер А. Историческая политика и ее особенности в Польше, Украине и России (Интервью) // Отечественные записки. – 2008. – № 5(44). – С. 66–75.
Нагорна Л. П. Регіональна ідентичність: український контекст / Лариса Нагорна. – К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 405 с.
Зерній Ю. О. Державна політика пам’яті як чинник утвердження української національної ідентичності: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. Спеціальність 23.00.05 – етнополітологія та етнодержавознавство (Рукопис). – К., 2009. – 221 с.
Гуревич А. «Территория историка» / А. Гуревич // Гуревич А. Я. История – нескончаемый спор. – М. : Российск. гос. гуманит. ун-т, 2005. – С. 562–600.
Мегилл А. Историческая эпистемология: Научная монография / А. Мегилл / Перевод Кукарцевой М., Кащаева В., Тимонина В. – М. : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2009. – 480 с.
Гири П. История в роли памяти? // Диалог со временем: Альманах интеллектуальной истории. – Вып. 14. – М., 2005. – С. 115–123.
Козеллек Р.Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу / Райнгарт Козеллек / Пер. з нім. – К. : Дух і літера, 2005. – 380 с.
Копосов Н. Хватит убивать кошек! Критика социальных наук / Николай Евгеньевич Копосов. – М. : Новое литературное обозрение, 2005. – 248 с.
Высокова В. В. Память как исторический феномен / В. В. Высокова // Известия Уральского государственного университета. – 2008. – № 59. – С. 317–322.
Bachrach P., Baratz M. Power and its two Faces Revisited: A Reply to Geoffry Debnam // Power: Critical Concepts / Ed. By John Scott. – Vol.2. – London, Routledge, 1994. – P. 196–203.
Фуко М. Воля к истине: По ту сторону знания, власти и сексуальности. – М. : Магистериум ; Издат. дом «Касталь», 2006.
Копилов В. О. Влада і знання: генезис ідей епістемократії [Текст] / В. О. Копилов. – Харків : НАУ ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», 2009. – 456 с.
Анкесмит Ф. Р. Возвышенный исторический опыт. – М. : Изд-во «Европа», 2007. – 612 с.
Савельева И. М. Теория исторического знания : [учеб. пособие] / И. М. Савельева, А. В. Полетаев. – СПб. : Алтейя ; М. : ГУ ВШЭ, 2008. – 523 с.
Гуревич А. Двоякая ответственность историка // Гуревич А. Я. История – нескончаемый спор. – М. : Российск. гос. гуманит. ун-т, 2005. – С. 601–621.
Калакура Я. Інтелектуальне співтовариство українських істориків: діалог поколінь чи конфлікт методологій // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – К.: Інститут історії України НАН України, 2009. – Вип. 4. – С. 262–269.
Репина Л. П., Зверева В. В., Парамонова М. Ю. История исторического знания. – М. : Дрофа, 2004. – 288 с.
Копосов Н. Как думают историки / Николай Евгеньевич Копосов. – М. : Новое литературное обозрение, 2001. – 326 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Чорноморський літопис» обов’язкове.
